- турчання
- -я, с.Дія за знач. турчати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
турчання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
затуркати — I аю, аєш і затурча/ти, чу/, чи/ш, док. 1) Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (зазвичай про горлиць). 2) Почати утворювати звуки, подібні до турчання. 3) перен., розм. Заговорити безперервно, скоромовкою. II див. затуркувати … Український тлумачний словник